вівторок, 7 травня 2019 р.

Цікаві факти про кіно



1. Дивний звук гавкоту, який використовують хижаки для спілкування в «Парку Юрського періоду», насправді є звуком черепах, в період розмноження.
2. Перший фільм «Паранормальне явище» коштував менше 15 000 доларів, але він зібрав понад 193 000 000 доларів. Це приклад блискучого повернення інвестицій. Бросил курить без особых мучений!

3. Бюджет фільму «Титанік» був фактично більше, ніж вартість створення реального «Титаніка». Вартість будівництва «Титаніка» в 1910-1912 роках становила 1,5 млн. фунтів стерлінгів або 7,5 млн. доларів (в той час). З урахуванням інфляції це становило 120-150 мільйонів доларів в 1997 році. Однак фільм коштував близько 200 мільйонів доларів.

4. Фільм «Роккі» 1976 року знятий всього за 28 днів.

5. Перед тим, як Кіану Рівсу запропонували роль Нео в «Матриці», цю роль також запропонували Уілл Сміту, Тому Крузу, Ніколасу Кейджу і Леонардо Ді Капріо.

Кольорове кіно



Впровадження кольору в кіно відбувалося повільніше, ніж запровадження звуку. Технічні можливості створення задовільного кольорового кіно з’явилися ще в 30-ті, а в 1939 р. в США був знятий один з перших кольорових фільмів, що завоював величезну популярність – “Віднесені вітром”, але стійка перевага кольорових фільмів перед чорно-білими стала складатися лише в 60-70 роках. Крім цього, поступово поліпшуються характеристики плівки – підвищується її світлочутливість, що дозволяє в багатьох випадках обходитися без додаткових підсвічувань, знімати в більш складних умовах.

Розвиток звукового кіно



До 1927 р. практично всі фільми були “німими”, вони містили лише зображення, без звуку. На початку 1920-х з’являється перша система, здатна записувати і відтворювати звукове кіно, проте кіновиробники довго були обережними, побоюючись значного подорожчання виробництва і прокату фільмів. Першою на експеримент вирішується американська фірма “Уорнер Бразерс”, в 1927 р. вона випускає перший фільм, в якому персонаж на екрані розмовляє – “Співак джазу”

Прихід в кіно звуку трохи зменшує роль прийомів художньої виразності, що колись була покликана в чому саме компенсувати відсутність звуку. Звук підштовхував до створення більш реалістичного, що має чіткий оповідний сюжет, і менш умовного кіно. Деякі відомі режисери та актори (в т. ч. Чарлі Чаплін) виступали проти звукового кіно або за те, щоб звук не заважав їх образотворчим експериментам, але звук дуже швидко завоював собі місце в кіно, і протягом 30-х практично всі фільми стали звуковими.

Історія виникнення кінематографу

Кінематограф – наймолодший вид мистецтва, виникнення якого безпосередньо пов'язане з розвитком науково-технічного прогресу, передусім у галузі оптики, хімії, фотографії


Водночас кінематограф жодною мірою не можна назвати «технічним» мистецтвом. Споконвічна потреба людини в образному осмисленні дійсності породила цей масовий вид мистецтва.

Кіно – синтетичне за своєю природою, воно поєднує елементи літератури, театру, живопису, музики, хореографії. Саме тому кінематограф оперує багатьма виражальними можливостями, запозиченими з інших видів мистецтва.

Водночас кіно володіє власними специфічними засобами та прийомами, зокрема: ракурсом (кут зору кінокамери), зміною планів (загальний, середній та великий), монтажем, що об'єднує окремі кадри у логічній послідовності та дає змогу передати емоційне й психологічне напруження епізоду.